|
Лікар радить, консультує, інформує Увага епідемія!
Казка про лікаря - найкращий засіб проти дитячого страх.Для маленьких дітей, без сумніву, корисною буде книжка К.Чуковського "Лікар Айболить". Її можна читати багато разів, особливо перед візитом до лікаря. Яскраві малюнки і віршики, які легко запам'ятовуються, відвернуть увагу малюка і переконають його, що "добрий лікар Айболить" не зробить боляче, - адже він добрий і завжди приходить на допомогу. Ще один перевірений надійний спосіб - пограти "у лікарню". Малюк у білому халаті зі "слухавкою" повинен бути лікарем, а мама, ляльки, іграшки - пацієнтами. А поведінка "пацієнтів", як відомо, буває різною. Мама озвучує героїв і, якщо потрібно, допомагає дитині впоратися з роллю лікаря. Часом саме в грі малюк розкриває ту поведінку лікаря, яка спричинює в нього страх. Дітей тривожних, недовірливих лякає невідомість, невизначеність, вони часто ставлять запитання: "А що мені робитиме лікар?" Мамі треба терпляче, спокійним тоном, докладно розповісти про те, що робитиме лікар (типові дії педіатра під час огляду). Для дітей діяльних, активних досить буде сказати навіщо і для чого (кінцевий результат) потрібно відвідати лікаря, і вони погодяться. Для дитини 3-6 років страшний не сам лікар, а уявлення про нього як про людину, котра робить дуже неприємно. Навіть нагадування про лікаря викликає тривогу, напруження, сльози. Щоб впоратися зі страхом, потрібно змінити уявлення дитини. Найефективніший і швидкий спосіб - це психотерапевтична казка. Довгі роз'яснення, переконання не діють, тому що діти мислять не раціонально і логічно, а образно й цілісно. Дитині можна запропонувати таку казку:"На казковій планеті жила-була дівчинка (чи хлопчик) Дзетта (ім'я має бути казкове, ні на що не схоже). У повітрі на цій планеті літали смішинки, веселинки, турботки, печалинки. І настрій дівчинки залежав від того, хто на неї сідав - вона то сміялася, то раділа, то засмучувалася. Інколи на цій планеті з'являлися різні шкідники - бактерії, інфекції, і коли вони сідали на дівчинку, вона починала хворіти. Але на цій планеті був чарівник - людина в білому халаті, якого всі називали "лікар". Він міг розрізняти всіх шкідників і визначати, який із них сів на дівчинку і як його відігнати. Одні інфекції боялися таблеток, інші - ліків в ампулах, треті - гірчичників, четверті - мікстури в пляшечці. І тільки лікар-чарівник знав, як впоратися з інфекціями, що принесли хворобу. Якось на Дзетту сіла гидка і потворна інфекція. Дівчинка занедужала, стала вередливою і неслухняною. І тоді мама повела її до лікаря-чарівника. Насамперед лікар почав шукати, де ховається інфекція. Попросив відкрити рота і заглянув у горло, потім став слухати спеціальною трубочкою, чи не ховається інфекція у легенях. Навіть попросив лягти на кушетку і пошукав її в животику. І, звісно ж, знайшов! Недарма ж він чарівник. Виписав ліки і попрохав прийти ще раз. Дзетта приймала ліки, як сказав лікар, і страшна інфекція загинула. Дівчинка швидко одужала і знову прекрасно жила серед смішинок, веселинок і цікавинок".Після обговорення казки запропонуйте дитині намалювати те, що їй найбільше запам'яталося, або попросіть намалювати два малюнки: "Як дівчинка занедужала" і "Як Дзетту вилікував лікар". За сюжетом малюнків вам буде зрозуміло, що найбільше схвилювало дитину. Після цього проведіть з малюком бесіду за його малюнками.Діти бояться невідомостіДіти завжди хвилюються перед візитом до лікаря.Незалежно від мети візиту - звичайний огляд, хвороба чи якісь лікувальні процедури, діти в більшості випадків переживають і негативно ставляться до нього. Цей момент потребує підвищеної уваги і піклування з боку батьків. Що найчастіше лякає дітей: - потреба залишитися одному без батьків у кабінеті лікаря чи у відділенні лікарні;- біль, який діти можуть відчувати під час огляду лікаря і під час маніпуляцій;- особа самого лікаря чи іншого медичного працівника;- невідомість щодо майбутніх подій і стану свого здоров'я.Діти після 3 років інколи навіть відчувають справжній страх, вважаючи, що в них тяжке невиліковне захворювання.Що повинні робити батьки перед візитом до лікаря разом із дитиною:- заздалегідь попередити малюка про візит у поліклініку, пояснити йому мету відвідування. Якщо майбутнє відвідування лікаря є плановим періодичним оглядом, розкажіть, що лікар перевірить, як дитина росте і розвивається. Підкресліть, що всі діти йдуть до лікаря для таких оглядів. Поясніть, що лікар ставитиме запитання, огляне малюка (для цього треба буде роздягнутися, показати язик тощо). Якщо дитина любить похизуватися, одягніть її в найошатніший одяг. З приводу цього навіть можна намалювати картину або вивчити якийсь віршик. Збираючись таким чином, дитина зазвичай відволікається від своїх побоювань;- детально розповісти дитині про те, як проходитиме огляд лікаря чи призначена процедура. Можна навіть програти сценку "На прийомі у лікаря" з улюбленими іграшками. Не змушуйте малюка голосно і радісно "привітатися з тіточкою-лікарем", не вимагайте, щоб дитина сама відповідала на запитання лікаря, якщо вона соромиться;- говорити дитині тільки правду. На запитання, чи буде їй боляче, відповідайте відверто. Обман виручить вас раз чи два, а от довіру дитини до себе ви підірвете на все життя. Якщо ви не можете відповісти на всі запитання дитини, запишіть їх і за нагоди запитайте у лікаря;- ніколи не лякати малюка візитом до лікаря й уколами. Укол чи інші процедури, що спричинюють біль, - це неминуча "прикрість", але не покарання за провину. Малюкові варто пояснити, що це потрібно для його швидкого одужання;- зацікавити дитину іграми або малюванням, чекаючи прийому.Як поводитися батькам у кабінеті лікаряЩо повинні робити батьки в кабінеті лікаря:- морально підтримувати і хвалити дитину під час огляду лікаря і процедур. Якщо медичні працівники дозволять, під час процедур тримайте її на руках, якщо це можливо - стійте поблизу, гладьте малюка по голівці, підбадьорюйте, дайте свою руку. Не варто сварити дитину чи проводити виховні бесіди у присутності медичних працівників. Навпаки, якщо малюк мужньо і стійко тримається в поліклініці, обов'язково похваліть його і подумайте, чим його нагородити;- дати малюкові кілька хвилин, щоб він освоївся у кабінеті лікаря. Не варто з порога починати знервовано роздягати дитину. Зазвичай лікар завжди спочатку спокійно розмовляє з батьками, а тільки потім оглядає маленького пацієнта. "Найнеприємніша" частина відвідин лікаря - огляд порожнини рота. Її слід проводити наприкінці прийому;- уточнити в лікаря всі його рекомендації. Не варто боятися при цьому своєї настирливості. Обов'язково потрібно чітко знати дозування ліків, черговість їх прийому, поєднання з іншими медикаментами і продуктами харчування. Бажано завести спеціальний блокнот для записування своїх запитань до медиків і їхніх відповідей, вносити в нього дані про стан дитини під час хвороби і лікування;- намагатися тримати себе в руках, зберегти самовладання і тим самим дати малюкові приклад спокійної поведінки.Ефективність лікування дітей багато в чому залежить від чіткого виконання рекомендацій лікаря батьками. Тому можна дати пораду всім батькам: виберіть для свого малюка такого лікаря, якому ви цілком довіряєте і чиї призначення ви виконуватимете. |