|
|
Сторінка вихователя з зображувальної діяльності Основною метою та завданням занять образотворчою діяльністю є
Тема: Рівномірне розміщення мазків. Мета: Формувати в дітей гармонійно розташовувати однорідні елементи по всій площині аркуша, вміння орієнтуватися в площині аркуша паперу; закладати основи екологічного виховання; дати знання в галузі охорони природи; активізувати пізнавальну діяльність у процесі спілкування з природою; розвивати емоційно-чуттєву сферу дитини; продовжувати розвивати дрібну моторику; формувати просторове мислення; виробляти елементарні уявлення про цілісність живої природи й людини. Обладнання й матеріали: робочий зошит, демонстраційні таблиці із зображенням різних дерев, ємність для води, фарби, пензлик № 4, серветка, ілюстрації дерев.
Хід заняття
В и х о в а т е л ь . Давайте візьмемо пензлик «дзьобиком», а три пальчики-крильця міцно пригорнемо до долоньки. На них дуже зручно спирається пензлик. Змочіть пензлик у воді. Зайву воду потрібно витерти об край баночки з водою. Наберіть фарбу на пензлик. Однією ручкою тримаємо аркуш паперу, щоб він не втік. А другою малюємо. Ліктик повинен лежати на столі. Не прості, а кольорові, Що за баночки такі, Варто тільки пензель взяти, Починаєм малювати. Пензлем в баночці хлюпочем, Помалюємо, а потім Ми у воду пензель вмочим. Не тримайте довго пензлик у воді, інакше він скривиться і малювати буде незручно. Проводити пензликом по поверхні паперу буде легко, не натискаючи на нього. Не слід терти пензликом по паперу. Вихователь стежить за тим, щоб дитина тримала пензель трьома пальцями. Пензлик має бути твердим. Під час малювання його потрібно тримати під кутом до паперу. Пензель повинен рухатися за напрямком ворсу. Можна сказати, що коли ним рухати в протилежному напрямку, то його «волоссячку» буде «боляче».
Як затоваришували кольори
Тема. Змішування кольорів. Зелений, блакитний, оранжевий. Мета: закріплювати початкові навички дітей змінювання кольору; продовжувати розвивати точність рухів руки; вчити сприймати віршовану форму викладання, співпереживати, включатися в гру. Обладнання й матеріали: по три ємності для змішування кожного кольору, фарби, пензлик №4, серветка.
Хід заняття Спочатку вихователь пропонує дітям згадати кольори.
Вихователь (декламує) ДОЩИК
В синім небі бродять тучі, Гасне сонячне тепло. Помідор сидить на кручі: «Де ж це сонце? Вже зайшло?»
Веселиться огірок: -- Ух, нап’юся, буде толк. Ти рядном мене накрий, Притіни мене й умий. О. Стеквашова
Зелений колір Діалог фарб: - Я жовта фарба. - А я синя. - Я жовта, тому що пісочок жовтий. І метелики жовті бувають. - А я синя, тому що море синє й хмари грозові такого кольору. - Ось пісочок (жовта фарба), а ось водичка (синя фарба). Поллємо пісочок водичкою… виросла травичка (зеленого кольору).
Зеленого кольору не знайшов ти? Та це не біда, друже мій, не сумуй. Візьми з коробки синій і жовтий І не барись, а скоріше фарбуй.
Вихователь пропонує дітям зробити зелену фарбу, користуючись своїми розчинами основних кольорів. У ході роботи діти наливають розчини синього й жовтого кольорів у скляну ємність. Вихователь звертає їхню увагу на те, що чим більше жовтої фарби, тим світлішим і теплішим стає колір розчину, чим більше синьої – тим темнішим і холоднішим. Увага на поняттях теплого й холодного, світлого й темного не акцентується. Інформація подається на загальному ознайомлювальному рівні.
Блакитний колір
А блакитний колір хочеш мати? Тож ти маєш пам’ятати: Тут немає складних вправ – Просто водою ти синій розбав.
Діти змішують розчин синьої фарби з водою. Вихователь звертає їхню увагу на те, що чим більше води, тим світлішим буде блакитний колір.
Оранжевий колір
В и х о в а т е л ь. В якомусь царстві, в якійсь країні жили собі фарби. Ходили вони одна до одної в гості. Прийшла червона фарба в гості до жовтої… Жовта фарба каже: «Я жовта, тому що курчата жовтого кольору. І лимони, і банани. І сонечко теж жовте». Червона фарба відповідає: «А я червона фарба, тому що яблука й помідори червоні». А що ще буває червоного кольору? Колір оранжевий як нам створити, Можеш у тата і мами спитати. Скажуть вони, що для цього зробити – Просто червоний і жовтий змішати.
Діти змішують розчин жовтого й червоного. Вихователь знову звертає їхню увагу на зміну інтенсивності отриманих кольорів залежно від того, якої фарби додано більше.
Коли жовта фарба приходить у гості до червоної, пригощають вони одна одну жовтогарячою морквою й оранжевими апельсинами. Вихователь роздає дітям шматочки моркви або скибочки апельсина. Потім вихователь пропонує дітям самостійно змішати розчини червоної та зеленої фарб.
Коричневий колір
В и х о в а т е л ь . Коли червона та зелена фарби приходять одна до одної, вони частують одна одну цукерками. Вихователь пропонує дітям шоколадні цукерки або карамельки коричневого кольору.
Гра «Килим-літак»
Вихователь розкладає на підлозі аркуші паперу тих кольорів, що вже знайомі малятам, нагадує казку про чарівний килим-літак. Ще раз називає кольори та предмети, що пофарбовані у той самий колір. Наприклад: червоний, як помідор; жовтий, як пісок; зелений, як травичка; синій, як небо в гарну погоду; білий, як сніг. Діти повторюють характеристики кольорів, відшукуючи відповідні іграшки. Якщо малята із цим успішно впораються, можна продовжити казку повідомивши, що почалася буря. Сильний вітер відніс килими-літаки в тридев’яте царство. Іграшки впали на землю й перемішалися. Але відразу вони почули голос доброго чарівника: «Якщо ви знову зберетеся в групи за кольорами, килими-літаки повернуться й можна буде продовжувати подорож». Діти повинні без підказки зібрати іграшки одного кольору.
В и х о в а т е л ь (підбиваючи підсумки заняття): Фарби чарівні я маю, З ними малюночок мій оживає. Сонечко – жовте, яскраве, Небо – блакитне, хмаринки – біляві. Маки - червоні, зелена - травичка, В косах у ляльки - рожевая стрічка. Котик – сіренький сидить біля хати. З фарбами можу я все малювати. Є. Орлова
Чорний колір. Гратографія
Тема. Настрої чорного кольору. Мета: учити дітей розрізняти настрій, сприймаючи твори образотворчого мистецтва; продовжувати знайомити з сюжетним малюванням; учити складати композицію, продумувати її зміст, планувати роботу; вчити розташовувати малюнок на всьому аркуші; продовжувати формувати вміння відтворювати складну форму засобами малювання; закріплювати навички розрізняти й відтворювати кольори під час малювання космосу, зірок, ракети; закріплювати вміння слухати пояснення вихователя, розуміти й виконувати усні прохання. Обладнання й матеріали: робочий зошит, репродукції картин В.В. Кандинського «Поїзд у Мурнау», І.М. Крамського «Невтішне горе», В. А. Мокрушина «Кіт Маркіз» (або інші твори, що передають горе й радість з допомогою чорного кольору), демонстраційні таблиці, чорна туш, пензлі, простий олівець, гумка, воскові олівці, ємність для води, серветка.
Хід заняття
В и х о в а т е л ь (розповідає казку): Н.Горошко Навіщо землі чорний колір
На горищі старого будинку, під самим дахом, жив Кіт. Він уже не був маленьким гарненьким кошенятком, побачивши якого, бабусі біля під’їздів починають розчулено сюсюкати. Проте він ще не перетворився на старого облізлого кота, якому байдуже, що про нього скажуть. Наш Кіт був молодий і ображений на весь білий світ. І треба визнати, в нього була причина ображатися. Справа в тому, що наш Кіт був чорним, і саме з цієї причини люди звинувачували його в усіх своїх негараздах. У бабусі Насті з першого поверху літній дощик намочив білизну, що сохла у дворі, - винен чорний Кіт. Машина обляпала нове пальто тітки Світлани з першого під’їзду – винен чорний Кіт. Семен Семенович упустив у калюжу свіжу газету ... І краю цьому не було! Кіт уже не сподівався виправдатися. Але ж так прикро, коли тебе звинувачують у тому, у чому ти зовсім не винний. Наш Кіт вирішив піти з дому світ за очі. Щоб його ніхто не бачив, він виходив на вулицю тільки вночі. Ось і цієї ночі він сидів за трубою і скаржився темряві на своє тяжке життя. Темрява була не тільки уважною слухачкою, але ще й трохи чарівницею, і знала, як допомогти чорному Коту. - Ти не журися. Від завтра на Землі не залишиться нічого чорного. Подивимося, як люди зможуть обійтися без чорного хліба, чорного волосся і чорних очей. Кіт замислився: «Справді цікаво, як люди обійдуться без чорного кольору?» І пішов спати на горище. Наступного ранку землю було просто неможливо впізнати. Справа в тому, що разом з чорним кольором зникли всі тіні. Сонячному промінчику ні з ким стало грати в піжмурки. Він засумував і сховався за хмаринку. З полів зник чорнозем, а разом з ним – найкращі фрукти й овочі. Тихо стало в садах, лісах і парках – їх залишили птахи, що мали чорне пір’я. Людям стало дуже сумно. І коли з під’їзду несміливо вийшов чорний Кіт, люди дуже зраділи йому. Кожен намагався його чим-небудь пригостити або принаймні погладити.
- Але як же повернути Землі чорний колір? (Відповіді дітей.)
- Давайте спробуємо розібратися, для чого нам потрібний чорний колір. Перед вами три картини, в яких художники усе підпорядкували чорному кольору. - Про що розповідає кожна з картин? (Відповіді дітей.) - Який настрій викликає в нас картина В.В.Кандинського «Поїзд у Мурнау»? Картина І.М. Крамського «Невтішне горе»? Картина В.А. Мокрушина «Кіт Маркіз»? (Відповіді дітей.) - Як ви гадаєте, чому художники вибрали для своїх картин саме чорний колір? Який інший колір зміг би їм допомогти? (Відповіді дітей.) В и х о в а т е л ь. У чорного кольору є улюблений дім. Це зоряне небо. Здавна люди мріяли про Космос. Їхня мрія здійснилася, коли 12 квітня 1961 року в Космос полетіла перша людина – Юрій Олексійович Гагарін. Мандруючи дрімучими лісами, величезними пустелями, безкрайніми морями люди завжди знали, що рухаються по Землі, і могли передбачити небезпеки, що їх очікували. Про те, що чекало людину в Космосі, тоді ще не знав ніхто. Люди могли тільки припускати або здогадуватися про це. Мабуть, найдивовижніше в космічному просторі – це стан невагомості. Коли, наприклад, розлита вода не розтікається калюжею по підлозі, а великими краплями, схожими на намистини, розпливається довкола. Предмети у невагомості втрачають свою вагу, і людина може літати, наче птах. 19 листопада 1997 року почалася ера космонавтики незалежної України. Першим українським космонавтом став Леонід Каденюк. (Діти розглядають портрети Юрія Гагаріна, Леоніда Каденюка.) Але поки що люди не знають, хто, крім нас, живе у великому зоряному домі. Кожному хочеться мати веселих і добрих сусідів. Давайте самі вирушимо в Космос або покличемо до нас у гості кумедних інопланетян. Для цього потрібно відправити в політ нашу фантазію, а допоможуть нам воскові олівці та чорна туш.
- Як ви гадаєте, як виглядають наші зоряні сусіди? (Відповіді дітей.)
Звичайно, ви усі маєте рацію. Вони можуть виглядати як завгодно, адже їх ще ніхто не бачив.
Самостійна діяльність дітей. Діти виконують малюнок спочатку простим олівцем, потім розфарбовують його восковими олівцями або масляною пастеллю. Під керівництвом вихователя зафарбовують малюнок поверх чорною тушшю. Якщо туш погано лягає, можна додати трохи мила. Малюнок повинен добре просохнути. Аркуш, вкритий воском і тушшю, можна приготувати заздалегідь. На такому фоні малюнок виконується у техніці гратографії (продряпування). Після продряпування малюнок проступає крізь шар туші. Вихователь звертає увагу на те, що фарби світяться крізь чорний шар. Їх колір здається яскравішим. Це явище називається контрастом.
Казка про кольори. Тема: Казка про кольори. Мета. Розвивати кольорове сприйняття, спостережливість, зорову пам'ять; закріпити уявлення про виражальні якості кольору та лінії; виховувати бережливе ставлення до предметів, призначених для художньої творчості. Музичний ряд. Легка «казкова» музика, під час якої діти «мандрують». Обладнання: Велика коробка (80х50 см) з олівцями 8 штук (краще, щоб олівці були дерев’яні та пофарбовані масляними фарбами, а не виготовленими з картону), площинні зображення курчаток – 8 штук (кожне курчатко іншого кольору), площинні зображення шишок, моркви, ставочка, хмаринки, ялинки; фланелеграф з контурними зображеннями вищеназваних предметів). Герої (в яскравих костюмах):
Облаштування залу. Для кожного кольору підготовлений фон – для жовтого – куточок в гірляндах зі штучного листя з плотом, із-за якого виглядає соняшник; для блакитного – задрапірована блакитною тканиною стіна; для коричневого – пеньочок, великі шишки та іграшки різноманітних кольорів; для зеленого – стилізоване болітце з містками різних кольорів і т. д. Під вікнами залу – ряд столиків, а на них малятам попередньо дають можливість помалювати і, як правило, олівці та фарби лишаться неприбраними.
Хід заняття
(До залу заходить вихователь і приносить величезну коробку. Зрозуміло, що це – олівці. ) В и х о в а т е л ь: Ой, діти, які я вам сьогодні олівці принесла... Чарівні! Великі, яскраві! Ними малювати – одне задоволення. А ще принесла малюнок. Я його цими олівцями намалювала! (Розвертає фланелеграф, а там лише силуетне зображення предметів). - Дивно, тут були яскраві фарби – блакитне небо, жовте сонце... Ой, і коробка порожня... Ви не знаєте, у чому справа? (Погляд вихователя зупиняється на олівцях, якими малювали діти) Кольорові олівці заховались? Та вони, мабуть злякались, Що будуть неприбрані, Не точені і кинуті, Всіма забуті і всіма закинуті. - Як оці олівці, в нас на столі... А разом з чарівними олівцями втекли й кольори тому вони зникли з картинки. Що будемо робити? Як кольори збирати? Де олівці шукати? - Давайте швиденько приберемо ці олівці, покладемо їх на місце. Де заховались кольори? Може в хащах лісових? Чи у квітах польових? А, може, в веснянках рудих? Чи в листочках золотих? Можливо, в бантиках дівчаток? Може в іграшках маляток? Швидше всього, кольори, Непосиди-маляри, Щоб чого не сталось, В казці заховались.. (Звучить музика) Ми казкою підемо, Кольори усі знайдемо. (По «стежині» діти йдуть до «жовтого» куточка, де їх зустрічає Сонечко, яке плете жовтий промінчик).
С о н е ч к о: Я – Сонечко жовте, Не просто сиджу... Промінчик тепла Для людей я в’яжу! І для жовтого соняшника, Що на мене споглядає, І для жовтої грушки, Що з гілки звисає... (Музика обривається).
С о н е ч к о: Добрий день, діти! Щось шукаєте? В и х о в а т е л ь і д і т и : Так, шукаємо зображення з нашого малюнка і чарівні олівці. С о н е ч к о: Ну, а мене живе тільки один колір. Як ви думаєте, який? А кого жовтого не вистачає на вашому малюнку? (Курчатка). Ну що ж, я можу вам його подарувати. Тільки промінчик доторкнеться До дитячої руки – Жовтим курчатком стане. Беріть його, малюки! (Дітям пропонують 8 площинних курчаток різного кольору).
С о н е ч к о: Ну, яке ваше? (Діти роблять вибір, накладають курчатко на фланелеграф).
С о н е ч к о: От молодці! Піду за іншими курчатками догляну. А це вам за роботу. (Подає великий жовтий олівець. Діти дякують. Під іншу музику впливає Хмаринка).
Х м а р и н к а: Подарую я синиці Синій-синій, синій ситець. Хай жовтенька синиця Пошиє хустку з ситця. Насті банти подарую, Голубим їх зафарбую. Синенькі волошки, ріки голубі, Голубі, як небо, ось вони які. Чого ж блакитного або синього не вистачає на вашому малюнку?
Д і т и: Хмарки! Ставочка!
Х м а р и н к а: Є в мене картинки з вашого малюнку: ставок – синій, хмаринка блакитна, вибирайте! (Діти виконують завдання, особливістю якого є те, що і ставок, і хмаринка – однакові за конфігурацією, але різні за кольором. І хмаринку, і ставок слід прикріпити на фланелеграф).
Х м а р и н к а: Вірно, вірно! Ну ви просто молодці! А за те, що молодці, Я віддам вам олівці. Не ламайте, бережіть, Всім малюнки покажіть. (Прощається з дітьми і «випливає» з залу. Зміна музики. Малята йдуть стежиною і зустрічаються з Ведмедиком. Музика стихає).
В е д м е д и к : Чим більше я поїм, Тим більше я посплю, Чим більше я посплю, Тим стану здоровіше, І всіх переможу!
В и х о в а т е л ь: Зачекай, Ведмедику, Ласунчику коричневий. Загубили колір ми Такий як ти, коричневий. А ще з нашого малюнка зникли шишки.
В е д м е д и к: То я шишки вам віддам, Але сумую дуже сам. Пограйте зі мною в гру. Принесіть мені іграшки, але обов’язково коричневого кольору. (Проводиться дидактична гра «Принесу Ведмедику іграшку», під час якої лунає весела музика, а Ведмедик навмисне збиває дітей з пантелику. Під кінець Ведмедик віддає малюкам коричневий олівець і шишки для малюка, і йде з залу. Прибігає Лисичка з морквинкою).
Л и с и ч к а (співає на мелодію пісні «Оранжевое солнце»): Оранжева лисичка, Я ростом невеличка, Я схожа на морквинку, Такі ж боки і спинка.
В и х о в ат е л ь: Лисичко! Зачекай! Нам для нашої картинки дуже потрібна морквинка.
Л и с и ч к а: Яка?
Д і т и: Така.
Л и с и ч к а: Ну, я вам дам морквинку і олівець, але ви мені скажіть, як ми називаємо такий колір?
Д і т и: Оранжевий, жовтогарячий, помаранчевий, рудий.
Л и с и ч к а : Знаєте ви добре, Знаєте чудово. Віддаю морквинку Й олівця чарівного. (Лисичка біжить з музичного залу, а діти стежиною простують до болота. Біля болота стоять три «містки» - фізкультурне обладнання, накриті різною тканиною. Лише один місток зеленого кольору. На мотив пісеньки «Ёлоemчка, Елочка, лесной аромат...» Жабка співає).
Ж а б к а : Жабка зелена, Ялинка, листок, Мохом зеленим, Мохом зеленим Покритий місток. Все це зелене Аж в очі вбира. Тож заспіваємо Разом: «Ква! Кв /em/pа!»
В и х о в а т е л ь: Ми співати прийшли. Нам потрібна ялинка для малюнка і зелений олівець.
Ж а б а: До болота йдуть містки, Але справи ось які... Олівця ви заберете, Як по зеленому пройдете. (Діти вибирають місток потрібного кольору, проходять по ньому, працюють з шишками та фланелаграфом, забирають олівець).
Ж а б а: Ну, молодці! Йдіть собі. А я у жабуриння. (Стежина «приводить» дітей до галявини – зеленого килима з великою кількістю площинного зображення різноманітних ягід: аґрус, ожина, малина, полуниця, чорниця, журавлина і т. д. Слід зазначити, що площинне зображення повинне бути досить велике – формат А4).
Г о л о с з а к а д р о м : Я – ягідна галявина! Вся сонечком зігріта. Знайдете на галявині Досхочу ягід, діти! Ось кошички лозові Під кущиком стоять. І вже вони готові Мої дари приймають. Зберіть ви ягідки дуже червоні, і я вам віддам червоний олівець! (Діти виконують завдання, знаходять червоний олівець і велику квітку фіалку).
Г о л о с з а к а д р о м : Я – фіалка! В мене фіолетова вдяганка. І я також хочу подарувати чарівний олівець. Але для цього розгляньте портрети моїх подруг-квітів та знайдіть портрет фіолетового кольору. (Дидактична гра. Діти повинні з усього розмаїття намальованих квітів – формат А4 – відібрати бузок, айстру.
В и х о в а т е л ь: Ось і наші олівці. А як ви думаєте, якби не було на світі кольорів, можна було б малювати? Сідайте за столики. (Вихователь бере в руки проволоку з дюралюмінію (1-60см), обтягнуту тканиною. Це – лінія).
В и х о в а т е л ь: Ну ж бо, подивіться... До нас прийшла в гості Лілія-сестриця. (Працює з проволокою) І пряменька, і кругленька, І кривенька, і гнучка – Зобразить також все вона! Не вірите, а давайте перевіримо... (Вихователь малює маркером на аркуші, прикріпленому вертикально, а діти – за столиками.
В и х о в а т е л ь: Намалюємо грибок. Ось так. Це грибок? А лінія захотіла його переробити. Як? А от так! Ось так зробила лінія! І так! І ось так! (Малює, використовуючи методичний прийом паралельного показу з поясненням). Лінія з грибка зробила жабку! Значить не можна обійтись в малюнку без лінії, і без кольору.
Братик з сестрою – Причаївся рух у кожній лінії, Поселилась радість в кожнім кольорі... Малюють чудо-олівці! Все що ми бачимо довкола, Вони змалюють геть усе!
Натюрморт.
Тема. Натюрморт. Мета: познайомити дітей з жанром образотворчого мистецтва «натюрморт»; учити відтворювати в пам’яті й називати фрукти, що зростають у саду, колір садових фруктів, їх форму; учити зображувати різні форми, складаючи натюрморт; дати уявлення про правильне розташування предметів натюрморту; продовжувати вчити зображувати різні форми (яблука, груші, сливи, виноград); учити передавати особливості кожної з форм; розвивати старанність. Обладнання й матеріали: фарби, пензлі, папір, муляжі фруктів (або справжні фрукти), кошик.
Хід заняття В и х о в а т е л ь: Сьогодні ми вирушаємо в мандрівку світом образотворчого мистецтва. Заплющте оченята й уявіть... На невеликому круглому столі на білій скатертині розкидано посуд. Наче тільки-но тут хтось снідав. Ось лежить на боці, тьмяно поблискуючи сріблом, келих, в іншому, скляному, келиху – недопите вино. На срібній тарілці – пиріг. У нього відламана хрустка скоринка, і ми бачимо начинку – варення. Вихователь пропонує розглянути натюрморти голландських художників, зокрема картину Віллема Хеда «Сніданок з ожиновим пирогом». Картина так і називається «Сніданок з ожиновим пирогом». Її написав голландський художник Віллем Хеда, який жив у столітті. У ті часи Голландія була заможною державою. Художники малювали те, що було зрозуміле й близьке всім: тихі поля та море, затишні кімнати зі старовинними меблями, сімейні сценки. Це був час розквіту голландського живопису. Усі захоплювалися мистецтвом, усі купували картини. Художники навіть іноді платили своїми картинами і господареві за кімнату, і кравцеві за костюм. З особливою любов’ю голландські художники писали натюрморти: «Сніданок з курчам», «Сніданок із шинкою та персиками», «Сніданок з омарами» – ось назви деяких з них. Вони полюбляли використовувати сірі тони, особливо для фону. Яким золотом виблискують на такому фоні жовті лимони! Якими живими виглядають соковиті персики з оксамитовим пушком або оселедець, що сяє перламутром! Якими тугими складками спадає накрохмалена біла скатертина зі столу! Голландські художники дуже вміло використовували світло й найтонші переходи кольору, завдяки чому такими об’ємними здаються скляні келихи, в яких виблискує вино. Вони бачили красу в найпростіших повсякденних речах. У своїх картинах вони передавали не тільки красу речей, але й своє захоплення ними. Усі предмети, що зображено на полотнах, наче дають нам змогу побачити шматочок життя того часу: посуд, яким тоді користувалися, меблювання кімнат, звичаї та звички. Картина художника – це вікно в його час. Ці натюрморти були невеликими за розміром, і художників, які писали їх, пізніше назвали «малі голландці». Вони є основоположниками натюрморту. Тепер ви знаєте, що натюрморт – це один із жанрів живопису, а щоб запам’ятати було легше, давайте разом повторимо віршика.
Натюрморт Хто тобі позує зранку Без утоми та нудьги? Купа овочів на ганку, Стіл, дідусеві штани, Польові, яскраві квіти, Книга, лампа – речі там (Варто в них повчитись, діти, Як поводитися вам). Не втече ні м’яч, ні торт – Ми малюєм НАТЮРМОРТ. Н. Горошко Натюрморт – французьке слово, яке буквально означає «мертва природа». На цих картинах не зображено істот. У натюрмортах зображують фрукти, квіти, рибу або дичину, посуд тощо. Вихователь пропонує дітям повторити слово «натюрморт» спочатку по черзі, а потім разом. Якщо слово викликає утруднення, можна запропонувати дітям проспівати його на мотив знайомої пісеньки. То ж ви, мабуть, уже зрозуміли, що сьогодні ми будемо створювати натюрморт. Давайте ще раз повторимо, що може бути зображено на натюрморті. (Відповіді дітей.) Вихователь допомагає складати перелік того, що може бути зображено на натюрморті. За кожну правильну відповідь діти отримують кольоровий кружечок. Наприкінці вихователь разом із дітьми підраховує, у кого кружечків більше. Переможці отримують у нагороду картки із зображенням фруктів, які планується виліпити на занятті. Які ж ви молодці! А цікаво, що зображено на картках наших переможців? Діти роздивляються картки та називають фрукти, що на них зображено. Яким одним словом ми могли б назвати всі ці зображення? (Фрукти) А де можна зустріти всі ці фрукти? (У садку) А хто у садку хазяїн? Хто всі ті фрукти вирощує та доглядає?(Селянин) Селянин встає рано-вранці, бо роботи в нього дуже багато. Треба йому й посадити, й полити, й гусені позбутися. А коли прийде осінь – роботи ще більше, бо треба всі ті фрукти зібрати й на довгу зиму сховати. Вихователь показує дітям зображення видів праці у садку й пропонує визначити, що люди роблять. Якщо селянин виконає свою роботу вправно – то будуть у нас з вами на столі і яблука, й груші, й сливи, й абрикоси. Хто з вас допомагав у садку? Що ви робили? (Відповіді дітей.) Вихователь дістає кошик із фруктами. Ось який подарунок нам надіслала Осінь. Давайте разом подивимося, що в ньому. Перш ніж дістати фрукти із кошика, вихователь описує їх дітям. Діти повинні за описом вгадати, про які фрукти йдеться.
Пейзаж Сьогодні ми поговоримо про інший жанр образотворчого мистецтва – пейзаж. З ним ми вже трохи знайомі. У давнину художники не малювали пейзажів. Уперше пейзажами зацікавилися в епоху Відродження. Художники того часу прагнули правдиво зображувати природу, але вона служила лише фоном для зображення людини. Тільки в картинах голландських художників XVII століття, тих самих «малих голландців», природа стала головним героєм. Велику частину території Голландії займають низовини. Майже всюди земля знаходиться на одному рівні з морем. Природа Голландії не відзначається ні яскравими фарбами, ні пишною рослинністю. Але голландські художники зуміли знайти і змалювати красу і чарівність рідної природи. Те, що раніше не привертало уваги, тепер з’явилося на полотнах: піщана дорога з чагарниками, що ростуть уздовж неї, хатина рибалки на березі тихої річки, зелені луги з чередами. Голландці були й першими мариністами. Вони часто писали море. Адже воно було поруч і відігравало величезну роль у житті країни. На картинах море зображували як спокійним і тихим, так і люто бурхливим. Ми познайомилися з пейзажем. І зовсім неважливо, що саме зображували художники: Темний ліс, велике місто, Старі липи у дворі, Хвиль морських ясне намисто, Крила птаха угорі, − Щоб прекрасні ці хвилини Не розтали, як міраж, Лиш натхнення хай прилине – І народиться… ПЕЙЗАЖ. Н. Горошко
Вихователь демонструє малюнок, виконаний у пейзажному жанрі.
Сьогодні малювати пейзаж нам допоможуть кольорові олівці. Вихователь пояснює, що змінюючи ступень натискання на олівець, можна отримати різний за тоном колір: від світло-жовтого до яскраво-жовтогарячого. Вихователь пропонує розфарбувати листя на березі так, щоб усі листочки були різні за тоном та кольором. На цьому етапі малювання користуватися можна тільки жовтим олівцем. Далі вихователь пропонує завершити малюнок так, щоб він перетворився на пейзаж. Для цього треба додати лінію горизонту (тобто відділити небо від землі), намалювати травичку та опале листя на передньому плані малюнка. Розфарбувати ліс удалині. Під час роботи дітей звучить інструментальна музика А. Вівальді «Пори року». Портрет Тема. Портрет. Контурне малювання Мета: знайомити дітей з портретним живописом; опановувати прийоми контурного малювання олівцем; учити передавати характерні риси обличчя, дотримуватися пропорцій, форми; розвивати художній смак, самостійність; викликати в дітей емоційне ставлення до образу; розвивати вміння передавати в малюнку основні деталі костюма; підвищувати свідомість під час виконання дій; діагностувати вміння свідомо обирати розмір зображення для досягнення поставленої мети; формувати вміння співвідносити зображення за розмірами; продовжувати закріплювати поняття «великий», «середній», «маленьким»; розвивати точність рухів руки; учити сприймати віршовану форму викладання; виховувати вміння співпереживати, включатися в гру. Обладнання й матеріали: робочий зошит, ємність для води, простий олівець, фарби, пензлики, серветка.
Хід заняття
На занятті діти продовжують знайомитися із жанрами живопису. В и х о в а т е л ь : Ми з вами вже знайомі з деякими жанрами живопису. Давайте згадаємо, як називається картина, на якій зображено овочі, фрукти, квіти чи меблі.(Натюрморт). - Що ще може бути зображено на натюрморті? (Відповіді дітей.) - А як називається картина, що зображує ліс, поле або гори? (Пейзаж) Що ще може бути зображено в пейзажі? (Відповіді дітей.) В и х о в а т е л ь . Художники різних часів і різних країн писали портрети. Цей жанр більше, ніж будь-який інший, пов'язаний із нашим внутрішнім світом. Давно вже немає людей, яких малювали художники, але їхні обличчя здаються нам знайомими. Їхні зображення розповіли не тільки про те, якими в них були ніс і очі, якого кольору волосся, але про більш важливе – про характер. Ми дивимося на портрет і дізнаємося: доброю була людина чи жорстокою, веселою чи похмурою. Людина давно померла, а художник доніс до нас її внутрішній світ, подарував їй безсмертя. Портрет ПОРТРЕТ малює наш художник – Нема там книги і ріки. З картини дивляться уважно… А хто? Довідаємось ми! Учитель, дівчинка, бабуся, Мишко, веселий твій сусід. Уважним поглядом з картини Нас проводжають вони всі. Н. Горошко Вихователь пропонує дітям розглянути: портрети, виконані у різних техніках (фото, графічний малюнок, живопис), «портрети» тварин (анімалізм). Вихователь звертає увагу дітей на те, що не будь-яке зображення людини або тварини є портретом. У портреті мають бути відображені характерні риси певної людини або тварини.
Якби я намалював весну
Програмовий зміст : Вчити вмінню уявляти та складати розповідь про весняну природу; правильно і влучно висловлювати свої думки. Розвивати образне мислення, фантазію, зв'язне мовлення. Вчити добирати слова з певним звуком. Розвивати фонематичний слух, вміння виділяти в слові перший та останній звуки. Продовжувати вчити утворювати від поданих іменників здрібніло- пестливі форми та прикметники, використовувати назви кольорів та їх відтінків. Виховувати у дітей розуміння краси природи. Матеріал : набори карток з малюнками для кожної дитини.
Хід заняття
Група нагадує весняну галявину. В и х о в а т е л ь:
В и х о в а т е л ь:
Входить Весна В и х о в а т е л ь: Як ви вважаєте, хто ця красуня, яка розбудила землю від зимового сну, озвучила повітря стоголосою симфонією?
Д і т и : - Це - Весна. Д і в ч и н а - В е с н а : Якщо ви мене впізнали, розкажу я вам казку. Жив-був король Сонце. Його палац був за найвищими хмарами. Король ніколи не спускався на землю, але посилав до людей своїх доньок - Зиму, Весну, Літо й Осінь. Найбільше король любив наймолодшу - красуню Весну. Але те, що вона була такою гарною, знав тільки батько, а люди були зайняті своєю роботою й не хотіли цього помічати. І тоді король попросив письменників, поетів, художників, допомогти Весні. Вони вміли милуватися красою природи. Тож за допомогою слова і фарб розповіли про неї людям.
В и х о в а т е л ь :
Дощик, дощик, ти іди На дерева, на сади, Щоб росли в нас діти, Як в садочку квіти. От і зараз, малята, пройшов дощик. Подивіться, скільки дивних краплинок лишилось після нього! Вони незвичайні, на кожній зображена якась літера. Ці краплинки допоможуть нам побавитись в цікаву гру. Діти беруть паперові краплинки і по черзі називають слова, пов'язані з весною, у яких трапляється заданий звук: а — радість ж — жук, жайворонок в - весна, трава д - дерева, дощ м — мімоза с - струмок ш - шпак, шпаківня з - гроза, зелень
Д і в ч и н а – В е с н а:
В и х о в а т е л ь :
Діти складають творчі розповіді за опорними словами ( чарівна весна, струмки, проміння, пташки, молода травичка, квіти,зелені, світлі, яскраві). Розглядають ілюстрації. Розповіді дітей записуються на диктофон. «Весна» підсумовує розповіді дітей і пропонує пограти в гру:
« Назви лагідне слово» ( від запропонованого іменника утворити здрібніло- пестливу форму).
Гра «Назви подібне слово»
Вихователь називає іменник і кидає дитині м'яч. Дитина від запропонованого слова утворює прикметник і повертає м'яч вихователю: Весна - весняний сонце - сонячний Береза - березовий липа - липовий Поле - польовий дощ - дощовий Ліс - лісовий птах - пташиний Сад - садовий квітка - квітковий
В и х о в а т е л ь :
Діти сідають за столи і кожен отримує набір карток з малюнками певних предметів, явищ, істот. Кожна дитина викладає картки в такому порядку, щоб останній звук назви намальованого на попередній картці предмета відповідав першому звукові назви предмета, зображеного на наступній картці. Кожна перша карта - ланцюжок позначена зірочкою.
Жук - конвалія - ялинка - апельсин Лист - тюльпан - нарцис - сонце Ведмідь - дощ - щука М'яч - човен - небо - озеро Пес - сом - мак - капуста.
Виконавши завдання, кожна дитина вголос «читає» утворений ланцюжок слів. Діти читають вірші про весну. «Весна» прощається з дітьми.
До нас завітала казка
Програмовий зміст: продовжувати закріплювати навички лічби та уміння рахувати в межах 10, розрізняти кількісну і порядкову лічбу; вчити послідовно називати дні тижня від будь-якого; який день був учора, який сьогодні, який буде завтра; закріпити знання про геометричні фігури, вміння складати геометричний орнамент за зразком; формувати поняття «парний»; розв'язувати арифметичні задачі на додавання та віднімання в межах 5; закріпити послідовність кольорів спектра (веселки); розвивати творче мислення, пам'ять, увагу, вміння орієнтуватись у просторі; виховувати інтерес до пізнавальної та логіко-математичної діяльності, впевненість у своїх силах, наполегливість, бажання доводити розпочату справу до кінця та працювати в команді. Матеріал: дідусь (лялька); площинне зображення Королеви Математики; план-схема казкового лісу; коричневий фломастер; кольорова модель днів тижня; геометричні фігури різного кольору та розміру; набори карток з цифрами; лічильні палички; знаки «=», «+»,«—»; гуаш, картопляні штампики, площинне зображення рукавички.
Хід заняття
— Діти, ви любите казки? От і зараз до нас завітала казка, і, до того ж, незвичайна, бо вона математична. У казковому царстві трапилася пригода. Баба послала діда до лісу по дрова. А він пішов, та й не дійшов, бо дорогою загубив...
Лід ще досить тонкий, тому кожен з вас повинен побудувати собі місток, але місток не простий, а цифровий: розмістити цифри по-порядку від 1 до 10. Якщо викладете невірно, то місток розвалиться, і ви не зможете перейти на інший бік. (Діти на столиках викладають цифри від 1 до 10).
Понеділок на коні, Він у червоному вбранні. Вівторок ніколи не плаче — Мов сонечко, жовтогарячий. . А жовтенька середа — Мов царівна молода. Четвер зелений, мов горіх, Який ще трішки не достиг. П'ятниця в тендітнім Мереживі блакитнім. У суботи очі сині, Ніби квіти у долині. А неділя щаслива — Фіолетова, мов слива.
—» Молодці, діти. Тепер наша дорога пролягає до загадкової печери. (Дитина за дорученням позначає дорогу стрілочками на карті).
Наші ручки : 1,2,3... (плескають), Наші ніжки : 1,2,3,4,5... (тупотять). На носок, на каблучок («ковирялочка») Руку вліво, руку вправо (вгору — вліво, вгору — вправо). Ми танцюєм козачок (притупують ногами), Раз присіли, два присіли (присідають ). Добрий настрій в нас усіх. Покружляли, покрутились ( кружляють ), І зібрались всі сюди!
Горобець і дві синиці Он летять до годівниці. Скільки птахів, підкажіть, Будуть вдячні за обід? (1+2 = 3) Півень залетів на тин, А там — півник ще один. Скільки півників усіх? Полічи-но швидко їх. (1+1=2) Ох, було у нас мороки — Посварились дві сороки. На їх шум ще дві примчало. Скільки разом усіх стало? (2+2=4) Мчаться на санчатах Четверо малят — Є там дівчинка одна. Скільки ж тут хлоп'ят? (4-1=3)
- Івасю, ти чому сердитий? . - Слив не можу полічити: П'ять було, одну я з'їв. Скільки мамі залишив? (5-1=4) (Діти викладають розв'язки задач на дошці) — Молодці, справилися ви і з цим завданням. А тепер подумайте над хитрими задачами: 1. Настала довгоочікувана зима. Спочатку зацвіла одна яблуня, а потім ще три сливи. Скільки зацвіло дерев? (Жодного, дерева взимку не цвітуть).
3. «Скільки в тебе прапорців» — запитали в Оленки, а вона й каже: «Більше, ніж три, але менше, ніж п'ять». Скільки прапорців мала Оленка? (Чотири). - А тепер на нашу допомогу чекає зайчик. (За дорученням одна дитина позначає дорогу на карті). Вчора в лісі була завірюха і вітром знесло дах із заячої хатинки. Зайчик просить відремонтувати дах. Подивіться ось на цю фотографію. Погляньте, який був дах до хуртовини. Візьміть палички і складіть такий самий дах. - Скільки паличок використали? (Сім) - З яких фігур складається дах? ( 3 трикутників) - Скільки всього трикутників? ( Три ) - Як ви вважаєте, куди тепер нам слід іти? ( — До лисички) - Це завдання має виконати одна дитина. Хто з вас не боїться?
(Дитина виконує завдання: два кроки вперед, три — вправо, п'ять — вліво. Піднімає іграшку-лисичку, а під нею — площинне зображення рукавички, під рукавичкою — фігури-замінники тварин: мишка (сірий трикутник), жабка (зелений квадрат), зайчик (блакитний прямокутник), лисичка (червоний трикутник), вовк (чорний прямокутник)', кабан (жовтий круг), ведмідь (коричневий квадрат). - Ось, виявляється, хто був зображений на дідусевій рукавичці. Звірі поховалися від холоду в рукавичку і вона лишилася без візерунка. Давайте швиденько прикрасимо дідусеву рукавичку. Але спочатку розігріємо пальчики (пальчиковий масаж):
Помасажуємо кожен пальчик. Масаж цей чарівний: Мізинець, безіменний, середній, вказівний. Великий палець теж помасажуємо. Всі пальці лівої руки Ми також підготуємо.
- У вас на столі мисочки з фарбами і печатками. Опускаємо відповідну печатку у фарбу і наносимо відтиск на папір. Візерунок має відповідати візерунку на дідусевій рукавичці. (Діти оздоблюють рукавичку картопляними штампиками ).
- Давайте підберемо пару дідусевій рукавичці. (Діти вибирають рукавичку, яка виконана найкраще).
- Дідусь дякує дітям за допомогу, запрошує їх в гості і пропонує розіграти казку «Рукавичка», використовуючи фігури-замінники.
Космічні фантазії
Програмовий зміст: закріпити елементарні знання про Всесвіт, зірку Сонце, місце розміщення планет Сонячної системи. Вправляти у складанні цілого зображення з окремих елементів, у лічбі в зворотному порядку від 10 до 1, розв'язуванні піктограм. Вдосконалювати вміння використовувати знайому техніку малювання - ліногравюру. Сприяти самостійному визначенню змісту та добору зображувальних засобів майбутньої роботи. Розвивати увагу, окомір логічне мислення, зв'язне мовлення, фантазію, вміння добирати і поєднувати кольори. Виховувати почуття колективізму, задоволення від виконання роботи разом. Словник: зореліт, місяцехід, невагомість, супутник. Попередня робота: розгляд ілюстрацій про космос, читання художніх творів, бесіди, заняття про природу космосу, спостереження. Матеріал: гуашеві фарби, пензлі, картон з наклеєним зображенням, ложечки, аркуші паперу, серветки, макет зорельоту, конверт з завданнями, панно з зображенням Сонячної системи, диск.
Хід заняття
Діти, ми багато з вами говорили про Всесвіт - це Дім для всього, що існує, для всіх планет, зірок та зоряних світів. Нікому не вдалося визначити, де Всесвіт починається, а де закінчується. Його можна порівняти з лінією, яку можна проводити безкінечно. Діти, хто з вас мріяв про політ над Землею, про мандри до планет та далеких зірок? Сьогодні ми з вами вирушимо у космічну подорож. Дивно, що це за конверт? (Читає). Завдання від Зоряного професора. Якщо розв'яжемо їх, зможемо вирушити у політ.
Здогадалися? (Комета)."
4 2 3 1 5
У конверті фрагменти фотознімків. Потрібно зібрати фотографію з окремих елементів. Що вийшло? Що ви знаєте про Сонце? Підберіть слова-ознаки до слова "сонце" (тепле, ласкаве, добре, жовте, золоте). Уявіть, що ви сонечка. (Діти виконують рухи) "Я маленьке сонечко. Я прокидаюсь Я вмиваюсь. Я розчісую свої промені і піднімаюсь повільно й урочисто. Я велика куля. Я велике Сонце. Я дарую своє тепло всім: небу, хмаринкам, річкам, полям, людям. Я випромінюю тепло. Я лечу над Землею і пірнаю у м'яку зелень листя, я купаюсь в блакитних хвилях моря, я граюсь в білій піні." Гарне Сонце ви собі уявили! Молодці! Справилися з усіма завданнями. Готуємося до запуску зорельоту. Увага! Починаємо відлік часу. 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1! Старт! Летимо! (Звучить музика). Подивіться, діти, ми вже віддалилися від Землі. Якої форми наша планета? Чому здалеку вона здається блакитною? Які ще кольори є на планеті?
Ось вона яка, різнобарвна наша Земля. Єдина планета Сонячної системи, на якій є вода, кисень, яка має умови для життя. Десь там є маленька цяточка - це наша Україна, наша Батьківщина. Зверніть увагу, що за кам'яна куля обертається навколо Землі? Розгляньте уважно Місяць, які фарби переважають на супутнику? (Сіра, коричнева). А чому Місяць добре видно на небі вночі? (Тому що він відбиває сонячне світло. Вночі Місяць сяє). Придивіться уважно, навіть неозброєним оком на Місяці можна розрізнити темні і світлі ділянки. Світлі ділянки - це широкі плоскі рівнини, ніби поля. Науковці називають їх морями, хоча там немає і краплі води. А темні ділянки - це гори. А чи можливо жити на Місяці, садити дерева, будувати будинки? (Ні, там немає повітря). Але людям вдалося побувати на Місяці, сфотографувати та дослідити його поверхню за допомогою супутників та місяцеходів. Діти, відчуваєте, якими раптом легкими стали ви? Це почався стан невагомості. Бо ми вже в космосі, вилетіли за межі тяжіння Землі.
Фізкультхвилинка. В зореліт швидкий ми сіли І у космос полетіли. Як незвично нам сидіти, Так і хочеться злетіти, Тут, у космосі в шість раз, Легше стали ми ураз.
Ось ми бачимо найближчу планету від Сонця. Як вона називається? (Меркурій) А що ви знаєте про Меркурій? Які фарби переважають на Меркурії? Подорожуємо далі. І бачимо найближчу від Землі планету. Яка її назва? (Венера) Планета названа на честь богині краси та кохання Венери. Як ви гадаєте, чому планету так назвали? (Вона найяскравіша серед усіх планет Сонячної системи. Тому дуже красива. Яскраво сяє на небі, як зірка) А ще Венеру порівнюють з НЛО. Поверхню Венери закривають білі хмари. Ми мандруємо далі. Бачимо Марс. Дитина розповідає вірш: "Грізний Марс, немов вогонь, Сяє нам вночі. З ким ти знову посваривсь, Що почервонів?" Чому Марс називають червоною планетою? (Тому що він складається з червоного каменю) Діти, погляньте у космічні біноклі. Що це за планета, навколо якої крутяться величезні кільця? (Сатурн) А який Сатурн за розміром? Яке забарвлення має Сатурн? (Сіре) Як ви гадаєте, чому Сатурн здається сірим? (Складається з газів та рідини, не має твердої поверхні) На жаль, до цієї планети дуже далеко і ми не долетимо. Будемо повертатися на Землю. Ось і скінчилася наша цікава подорож. Я пропоную вам поділитися враженнями від космосу з іншим дітьми садочка. Намалювати частинку космічного життя Всесвіту (планети, зорі, космічні кораблі, космонавтів, НЛО). Давайте ви разом пофантазуєте. Я пропоную виконати роботу за допомогою ліногравюри. Під час СХД ми підготували вирізані з картону зображення, наклеїли їх знову на картон. А що потрібно робити далі? (Картон із зображенням покривають фарбою за допомогою тампона, широкого пензля. Зверху накладають аркуш паперу, притискають рукою і круговими рухами протирається ложечкою. Потім папір зняти і виходить малюнок) Прошу розпочинати роботу. Виберіть собі пару, з ким ви будете малювати. (Звучить музика) Після закінчення роботи вихователь вивішує малюнки на панно, діти розповідають про свої фантазії.
Вправи з переживання кольорової гами Нанесемо світло-жовтий колір на білий аркуш паперу. Спробуємо пережити суперечності між цими двома кольорами і простежувати їх взаємодію. Як поводить себе жовтий в білому? Нагромаджується чи розсіюється? Концентрується в собі чи розчиняється? Розмиємо краї плями так, щоб утворився поступовий перехід від жовтого до білого, і побачимо, що жовтий охоче розширюється, відкривається назустріч білому. Однак в міру того, як він розмивається ззовні, дедалі відчувається його потреба стати сильнішим зсередини. Розвивається динамічний процес напруги і розслаблення, в якому виражена рухливість і промениста сила жовтого. Ми пробуємо врівноважити ці силові співвідношення. Виникає зовнішній простір. 2. Нанесемо холодний синій колір, він стає в іншу позицію до білого, йому близька тінь. Синій також є рухливим, і в цій рухливості він якнайкраще проявляє свою сутність. Він стягує свої сили до периферії, завдяки чому створює область світла всередині, діє врівноважуючи. Виникає внутрішній простір, який можна відчути душею. 3. Нанесемо червону (кіновар). Сила абсолютно іншої якості виступає нам назустріч, чи, точніше, наповнює нас. Ми відчуваємо сильну протидію білому, яку спокійну формує червоний. Ніщо не примушує його відмовитись від своєї форми. Якщо ми дамо йому можливість розтікатися, то зможемо простежити, як він втрачає свою силу. 4. Що менше крок переходу одного кольору до іншого, то більше це сприяє вихованню витонченого відчуття кольору. Спробуймо ще раз нанести світло-жовтий, і зробимо його теплішим, додавши трішечки червоного. Що більше ми додаємо червоного, то більше помаранчевий закріплюється сам в собі стосовно білого. Спробуйте вловити ту мить, коли жовтий втрачає здатність випромінюватись. Дедалі прагнучи самоствердитись, він замикається від свого оточення. 5. Повернімося ще раз до світло-жовтого і зробимо його більш холодним, додаючи синій, чим збільшимо його рухливість. Він лише трішки розпливається за межі плями і наразі зникає. Якщо зробити жовтий ще холоднішим, то він втрачає свою здатність випромінюватись. Його блиск зникає. Він стає твердим і нерухомим. З’являються різні відтінки зеленого. Якщо ми й далі будемо додавати синій колір, то зелений втратить свою твердість. 6. Нанесемо тепер чистий синій: ми бачимо, як ця твердість повністю зникає, колір знову стає рухливим у собі. Ми шукаємо в обох напрямках ті кордони, за межами яких синій втрачає рухливість. Рухаємося від синього до синьо-фіолетового, від теплого червоного до холодного червоного і червоно-фіолетового. В обох випадках ми бачимо, як колір намагається розширитись і спокійно перебувати в своїй площині, як це сталося з зеленим. Однак кольори бажають залишитися в обмеженому просторі, а хочуть нескінченно поширюватися. Але в синьо-фіолетовому знову помічаємо перевагу синього кольору. Для того, щоб розвинути у дитини точніше відчуття кольорових відмінностей і особливостей зовнішніх виявів кольору, потрібно проробити цю вправу крок за коком. Виходить зовсім інший ефект, якщо починати послідовність з червоного і йти до жовтого, пережити стійкість в зеленому, розчинитися в синьому і далі, через фіолетовий, повертаючись до червоного, ніби знову повернутися до самого себе. Ми можемо починати з будь-якого кольору. При цьому переживання шляху, а значить і переживання нашої власної сутності, в кожному випадку буде іншим. Такі процеси містять великі педагогіко-терапевтичні можливості. Ми маємо розвивати в дитині здатність тонко відчувати дію кольорів та їх найменші відмінності. Ми хочемо зрозуміти взаємодію багатьох кольорів у просторі картини, де колір перемовляється з кольором, і де кольори перебувають у гармонійному взаємозв’язку стосовно один одного.
Ігрові прийоми для відчуття настрою та характеру кольорів Килим доброго і злого чарівника Мета: спонукати дітей до самостійного визначення добрих і злих кольорів, їх настрою; формувати у дітей поняття про добрі і погані вчинки, вчити їх оцінювати; розвивати у дітей відчуття кольору; виховувати людяність, доброту. Матеріал: аркуш паперу, фарби, пензлик, кольорові квадратики (2 х 2), клаптики тканини довільної форми.
ХІД ГРИ Пояснити дитині, що килим доброго чарівника може розвеселити, вилікувати, заспокоїти , зробити добрішим кожного, хто ступить на нього. А от другий робить похмурими, вередливими, сумними. Дитина мусить розмалювати ці два килими (можна скласти їх із кольорових клаптиків тканини або з квадратиків).
Розкажи про колір
Завдання: вивести дитину на вищий рівень художнього розвитку; вчити визначати характер чи настрій іншого кольору (різних кольорів); розвивати зорову пам’ять дітей; виховувати інтерес до світу кольорів. Матеріал : 12 кольорових квадратиків ( розмір)
ХІД ГРИ
Розкласти перед дитиною 12 кольорових квадратиків (з- поміж яких будуть світлі і темні, насичені і м’які пастельні відносно близькі один до одного за кольором і різко контрастні ) і запропонувати вгадати, який «характер» , який «настрій» у цих кольорів? Чи є з-поміж них «добрі» і «злі»? Веселі і «сумні», «сердиті»?
Розфарбуй гардини для спальні і святкової зали
Завдання: вчити компонувати кольори відповідно до настрою, підбирати тканини за фактурою; бачити можливості тканини та кольору; розвивати творчу уяву, фантазію дітей; виховувати інтерес до роботи художника-дизайнера; формувати естетичний смак. Матеріали: картки із зображенням інтер’єрів спальні та святкової зали, кольорові квадратики, фарби, клаптики тканини, клей, пензлик, білий папір, простий олівець для ескізів.
ХІД ГРИ 1-й етап: Покласти перед дитиною картки із зображенням інтер’єрів спальні та святкової зали. Пояснити, що гардини призначені для спальні, мають заспокоїти людину, яка готується до сну, а ті, що в залі, мають створити веселий святковий настрій. Запропонувати дитині «розмалювати» гардини за допомогою кольорових квадратиків. 2-й етап: Дитина «розмальовує» гардини різнокольоровими клаптиками тканини. 3-й етап: Дитина «розмальовує» гардини, виконуючи аплікацію на тканині з клаптиків паперу та інших матеріалів. 4-й етап: Діти моделюють нові за конструкцією гардини і малюють їх чи роблять аплікації.
Розфарбуйте пташку доброї Феї і злого Чарівника
Завдання: вчити розуміти характер і настрій кольору, відображати ним добро і зло; розвивати творчу уяву, фантазію, мислення дітей; виховувати бажання створювати своє, неповторне. Матеріали: контурні зображення птахів, набір кольорових квадратиків.
ХІД ГРИ
Дати дитині два контурних зображення пташки. Одна пташка допомагає Феї в добрих справах, а друга – співучасниця злого, і характер у неї такий самий, як у її господаря – злого чарівника. Запропонувати дитині «розмалювати» цих пташок за допомогою кольорових квадратів.
День народження родичів синьої фарби
Завдання: вчити створювати нові кольори і відтінки, давати їм імена; розвивати творчу уяву, фантазію дітей, виховувати інтерес до творчої діяльності. Матеріал: пензлик, фарби, аркуш паперу.
ХІД ГРИ
Вихователь розповідає дитині казку про синю фарбу: «Жила-була на світі синя фарба. Їла із синього посуду, спала в синьому ліжечку на синій постелі. І все, що її оточувало, було довкола синім. Жилося їй тихо, спокійно, але вельми одноманітно. Одного разу вона запросила в гості білу та жовту фарбу. Вони влаштували гру, під час якої крапельки синьої фарби змішалися з білою, а потім із жовтою фарбою. Синя фарба дуже зраділа новим кольорам, назвала їх своїми родичами і запропонувала жити разом». Вихователь пропонує дитині придумати імена новим кольорам.
Про що розповідають кольорові вітрила
Завдання: вчити розповідати про кольори добирати кольори за характером.
Допоможи Вернигорі пройти до Вернидуба і Крутивуса
Завдання: вчити розповідати, застерігати кольором, розвивати творчу уяву, фантазію нестандартне мислення, виховувати доброзичливість, чуйність, бажання комусь допомогти. Матеріали: картка із зображенням розгалуження трьох доріг, кольорові квадратики.
ХІД ГРИ
Покласти перед дитиною картку із зображенням розгалуження зараз під’їде Вернигора, і вибиратиме дорогу, яка приведе до Вернидуба і Крутивуса. А ми з тобою точно знаємо, що коли він поїде однією із доріг, то йому загрожуватиме смерть; другою – небезпечні пригоди; третьою – повна перемога і виконання бажань. Звичайно, він сам буде вирішувати, куди їхати, і, можливо, обере найнебезпечнішу дорогу, але нам потрібно попередити його. Отже, зробимо для нього дорожні знаки з кольорових квадратиків. Які з них обрати, щоб Вернигора, дивлячись на них, міг здогадатися, що його чекає на кожній з трьох доріг?» Дитина виконує завдання.
Фарба з фарбою подружись, новий колір – з’явись
Завдання: вчити створювати нові кольори і відтінки, бачити взаємодію кольорів, розуміти їх мову; розвивати творчу активність дітей; виховувати інтерес до експериментів з кольорами. Матеріал: набір фарб, пензлі, білий папір.
ХІД ГРИ
Праворуч на столі стоять дві-три яскраві фарби, ліворуч – дві-три темні і глухі, окремо від них – чорна та біла. Пропоную дитині змішати кольори в різних поєднаннях, чим спонукаю самостійно визначати, як змінюється при цьому їх характер і настрій.
Кольорові вікна
Завдання: далі вчити дітей зображувати характер кольорами, розрізняти теплі і холодні, добрі і злі, веселі і сумні кольори; розвивати творчу уяву, фантазію; виховувати інтерес до творчої діяльності. Матеріал: кольорові скельця чи набір кольорових геометричних фігур, картки зі зображенням замків Змія Горинича і веселих Гномиків.
ХІД ГРИ
Дати дитині два малюнки із зображенням замків Змія Горинича і веселих гномів. Запропонувати викласти із кольорових скелець (картонні фігурки) вікна обох замків.
Два кольори зустрілися та й розговорилися
Завдання: вчити дітей описувати колір за настроєм, характером, його можливостями; розвивати діалогічне мовлення, пам‘ять, творчу уяву, емпатію; розширювати знання дітей про кольори; виховувати інтерес до ігор з кольорами. Матеріал: модельні (образні) зображення кольорів (чоловічки та гномики).
ХІД ГРИ
Вихователь і дитина обирають будь-який колір і починають діалог. В и х о в а т е л ь: Доброго дня! Д и т и н а: Доброго дня! В и х о в а т е л ь: Я – зелений колір, живу в листочках дерев, кущів, квітів, у травичці, в крокодилові, в гусені, в зеленій фарбі, а ти? Д и т и н а: Я – жовтий колір, живу в сонечку, в кульбабі, в матері-мачусі, в жоржинах, в курчатках, яєчному жовтку, плавленому сиркові, яблуках, грушах, жовтій фарбі тощо. В и х о в а т е л ь: Я тихий, теплий, спокійний, радісний, а ти? Д и т и н а: Я – веселий, світлий, теплий. В и х о в а т е л ь: Я люблю думати, розповідати, спостерігати, допомагати, а ти? Д и т и н а: А я люблю бігати, стрибати, танцювати, співати.
Квітка-семицвітка
Завдання: закріпити назви кольорів спектра, вчити називати їх у правильній послідовності, знаходити предмети, в яких живе кожен із кольорів; розвивати пам’ять, мислення дітей; виховувати інтерес до роботи з кольором. Матеріал: картка з прорізами для пелюсток основних семи кольорів, набір предметних картинок.
ХІД ГРИ
Запропонувати дитині скласти квітку-семицвітку з окремих пелюсток. Потім вибрати пелюстку, назвати її колір і підібрати картинки із зображенням тих предметів, в яких є такий колір.
Хто швидше складе веселку
Завдання: вчити в правильній послідовності називати кольори спектра; розвивати зорову пам’ять, бажання озвучити колір; виховувати інтерес до ігор з кольором. Матеріал: два набори розрізної веселки.
ХІД ГРИ
Роздати дітям набори розрізної веселки. Запропонувати якнайшвидше і правильніше зібрати веселку і заспівати пісеньку кожного кольору.
Допоможи Веселкарику і Сумунчику знайти свої стрічки
Завдання: вчити дітей розрізняти кольори за настроєм, визначати їх характер, правильно називати основні кольори та їх відтінки; розвивати відчуття настрою в кольорі; виховувати доброзичливість, бажання комусь допомогти. Матеріал: картки із зображенням пензлика-Веселкарика і пензлика-Сумунчика, стрічки різних кольорів та відтінків.
ХІД ГРИ
Сказати дитині, що стрічки хотіли подарувати кольоровий танець і переплуталися. Пензлики просять допомогти розділити стрічки. Веселкарику – веселі кольори, а Сумунчику – сумні. Дитина виконує завдання, називаючи кожен колір.
Дидактичні ігри
Для навчання дошкільників правильної композиційної виразності малюнка
«З чого складається пейзаж»
Мета: закріпити знання про жанр пейзажу, його відмінні та складові особливості і частини; обрати лише ті картинки, які відповідають жанру пейзажу, обґрунтувати свій вибір. Матеріали: малюнки із зображенням живої та неживої природи, предмети, можна використовувати листівки.
«Скласти пейзаж»
Мета: закріпити знання про складові елементи пейзажу, про ознаки пір року і на власний задум скласти композиції за заданим сюжетом (осінній, літній, весняний, зимовий). Матеріали: кольорові зображення дерев, квітів, трав, гір, озер тощо, що відображають зміни в природі.
«Перспектива»
Мета: закріпити знання про перспективу, лінії горизонту, віддалення й наближення предметів, передній і задній план картини. Матеріал: картинна площина із зображенням неба і землі і чіткою лінією горизонту. Силуети дерев, будинків, гір різної величини (маленькі, середні, великі).
«Симетричні предмети»
Мета: дати дітям поняття «симетричність предметів»; учити знаходити однакові частини предметів, складати їх; навчити наочні приклади симетричності (вази, глечики) і асиметрії, склавши неправильно частини предметів. Матеріал: картонні силуети симетричних предметів, розрізані навпіл. «З чого складається натюрморт» Мета: закріпити знання про жанр натюрморту, особливості зображення, складових елементів; закріпити знання дітей про предметний світ його призначення й класифікацію; відібрати ті картинки, на яких зображені елементи, притаманні тільки жанру натюрморту. Матеріал: різноманітні картинки із зображенням предметів, квітів, ягід, грибів, тварин, природи, одягу тощо.
«Скласти натюрморт» Варіант 1 Мета: закріпити знання про жанр натюрморту, навчити складати композицію на власний задум, за заданим сюжетом (святковий, з фруктами й квітами, з посудом і овочами, з грибами тощо).
Матеріал: силуети (виготовлені з кольорового паперу, з картону) квітів, посуду, овочів, фруктів, ягід, грибів
Мозаїка «Натюрморт» Мета: зібрати натюрморт з розрізаних частин
«Придумай і збери портрет»
Мета: закріпити знання про жанр портрета; скласти портрет з різних частин обличчя на власний вибір і бажання; вчити правильно орієнтуватися в місцезнаходженні різних частин обличчя та їх профілях. Матеріал: різноманітні модифікації частин обличчя за кольором і формою
«Відшукай ваду в портреті»
Мета: закріпити знання про складові частини обличчя (лоб, волосся, брови, повіки, вії, очі, щоки, вилиці, рот, губи, підборіддя, вуха); виявити в малюнку частини обличчя, яких не вистачає, і розповісти, яку функцію вони виконують. Матеріал: 10 карток із зображенням одного обличчя з різними вадами.
«Сімейний портрет»
Мета: закріпити знання про статеві і вікові особливості людей; назвати відмінні ознаки чоловічого і жіночого обличчя, молодого і старого; підібрати і скласти портрети: мами, тата, бабусі, сестрички, братика. Матеріал: 6 портретів, розрізаних на 4 частини (лоб, очі, ніс, губи і підборіддя ), та окремо перуки і накладні деталі (вуса, бороди, окуляри).
Малювання. Нетрадиційні техніки малювання
Малювання фарбами дитині значно легше, ніж олівцями. Тож на етапі ознайомлення з образотворчою діяльністю варто спрямувати її увагу на створення образу живописними матеріалами. Тут знадобляться гуашеві та акварельні фарби, з якими можна працювати у техніці ниткографії, монотипії, акватипії, плямографії, воскографії, «по мокрому» тощо.
Акварель
Фарба, яку розводять водою, називається акварельною, або аквареллю. Її характерною ознакою є прозорість, яка надає малюнку легкості. nbsp;nbsp;Перш ніж розпочати малювати акварельними фарбами треба підготувати їх до цього – набрати на пензлик чистої води й зволожити кожну фарбу. Попереднє обігравання допоможе дитині самостійно готувати фарби до роботи. Скажімо, можна пояснити, що кожен розпочинає свій день з умивання, зволоження свого тіла, тож і фарби мають умитися, зволожитися, &laqu/bo;прокинутися». Щоб барви були свіжими, яскравими, пензлик промивають перед кожним набиранням фарби іншого кольору. На нього набирають велику кількість попередньо розведеної на палітрі фарби й кладуть на папір повні, соковиті мазки. Коли ж малювати напівсухим пензликом, робота виглядатиме «сумною», затертою та брудною. Якщо пензлик починає шурхотіти по паперу, знайте: він «просить» у художника води. Також не можна змішувати кольори на самому малюнку, бо робота вийде «замученою», краще поєднувати їх на палітрі.
Рекомендовані методи роботи аквареллю:
Лесування Роботам, виконаним у цій техніці, притаманна особлива легкість і звучність барв. Метод лесування полягає у пошаровому накладанні одного кольору на інший. Завжди починайте із найсвітлішого тону фарби й поступово досягайте бажаного кольору, відтінку. Поклавши перший кольоровий шар, дочекайтеся, коли він цілковито висохне. Можна накладати одну на одну ту ж саму фарбу або й іншого кольору, але слід враховувати їхні зміни при поєднанні.
Alla prima Багатство, свіжість насичених кольорів характерні для методу «аlla prima». Тут можна закінчити будь-яку деталь чи предмет за один прийом: на пензлик відразу набирають на повну силу кольоровий тон. Для цього фарбу розводять на палітрі до бажаної насиченості.
По мокрому М’які й ніжні колірні переходи, повітряна легкість і прозорість акварельних робіт «по мокрому» приваблюють не лише дітей, а й дорослих. Для роботи готують папір для акварелі або цупкий ватман. На аркуш простим олівцем наносять малюнок, а потім звожують його великим пензлем чи ватним тампоном. Важливо рівномірно зволожити папір (але не залити його водою!). Маючи насичений водою папір, акварель розводять на палітрі значно густіше, ніж зазвичай. Нахил дошки при малюванні «по мокрому» має бути мінімальний. Ось приклад такої роботи. Для створення пейзажу «Грозове небо» візьміть грубий великий пензель, акварельний папір, акварельні фарби. Аркуш закріпіть на мольберті з незначним нахилом. Пензлем добре зволожіть аркуш паперу. На палітрі розведіть темно-сіру барву акварелі й нанесіть її на всю поверхню роботи. Кінчиком пензля додайте кілька плям жовтої вохри. У нижнім частині малюнка накладіть цим же пензлем кілька відтінків зелених кольорів, також попередньо змішаних на палітрі. По самому низу можна ще додати трохи зелених плям. Нехай барви вільно розтечуться по сірому небу, затікаючи одна на одну. Дайте роботі просохнути. Сірою фарбою домалюйте на аркуші казковий замок чи фортецю, а в небі – птахів. Довільне злиття кольорів, колоритні переходи та фантастичні затікання нададуть малюнкові неповторної оригінальності.
Монотипія Монотипія – техніка «друкування» лише одного примірника відбитка зображення. Наочно-практичне ознайомлення дошкільнят із художнім оформленням дитячої книги, друком кольорових ілюстрацій сприятиме розвиткові логічного мислення, зацікавлення книжковою графікою, підвищенню рівня художнього сприймання. Працювати можна акварельними, гуашевими фарбами на папері для акварелі, на ватмані, який вбирає вологу (лощений папір не підходить). Слід підготувати оргскло (або прозорий пластик, цупку поліетиленову плівку, звичайне скло тощо), фотовалик, мило (миючий засіб, шампунь), два аркуші паперу. На одному аркуші виконують ескіз (можна скористатися й готовим малюнком чи перемалювати його через копіювальний папір, скло), дають йому просохнути й накривають оргсклом. Рідке мило набирають на пензлик і цією мильною водою розводять потрібну фарбу. Фарба має бути густою, кольори, зазвичай, змішують на палітрі. Малюють уже на оргсклі, повторюючи підкладений під нього малюнок. Стежать, щоб оргскло не пересувалося й не деформувався верхній малюнок. «Мильна» робота швидко висихає, тож фарби не зливаються. По завершенні малювання нехай усе добре просохне. Тим часом готуються до «друкування»: аркуш паперу трохи більшого розміру, ніж малюнок, зволожують ватним тампоном або широким пензлем. Малюнок, виконаний на оргсклі, накривають папером – зволоженим боком до малюнка, притискають краї пальцями й прокочують валиком (або будь-яким гладким предметом) згори донизу й зліва направо притискаючи папір до оргскла. Закінчивши «друкування», беруться пальцями за обидва кінці паперу (вгорі чи внизу) й знімають готовий відбиток. Ось вона, перша власноруч видрукувана робота.
Соляні малюнки Звичайна кухонна кам’яна сіль допоможе дитині створити візуальну фактурну поверхню предметів. Використовують папір для акварелі чи ватман, кам’яну сіль, акварельні фарби, пензлики. Малюють на папері предмети, які мають фактурну поверхню, -- огірок, апельсин, лимон, курчатко, жабку, крокодила, морську зірку тощо. Відразу по завершенні малювання (щоб поверхня предмета ще була добре волога) беруть у пучки сіль і посипають нею («солять») зображений предмет, якому хочуть надати фактурного зернистого вигляду. Увібравши в себе кольорову фарбу, сіль при висиханні й створює ефект зернистої фактури. Дають роботі висохнути. Прилиплу сіль можна струсити, зішкребти, а можна так і лишити – в усіх варіантах роботи чудово, своєрідно виглядають. Цікавими й оригінальними можуть бути пейзажні роботи. Якщо посипати сіллю намальований жовтий пісок, то, висохнувши, він матиме зернисту поверхню, ніби справжній. Вода, мальована в такий спосіб, зорово матиме глибину й створить ілюзію руху. «Підсолена» трава теж виглядатиме справжнісінькою. Ялинка, густо посипана сіллю, набере ошатного новорічного вигляду – кришталики солі переливатимуться у сонячному промінні, мовби коштовне каміння.
Гуаш Гуаш – клейова розчинна непрозора фарба і має значні покривальні можливості. Малюнки, виконані гуашшю, яскраві, насичені, щільні, з матовою поверхнею. Для роботи гуашевими фарбами використовують колонкові пензлі для акварелі та щетинні для олійних фарб – круглі та пласкі. Підготовлена до малювання гуаш має консистенцію густої сметани. Висохлу фарбу можна «реанімувати»: у пляшечку до неї додають необхідну кількість дистильованої (або двічі перекипяченої та відстояної) води й одну-дві краплини побутової машинної оливи, яка утворює ледь помітну захисну плівку, й фарба швидко не висихає.
Пам’ятайте: після кожної «реанімації» фарба стає на тон світлішою.
Техніка гуаші дає змогу застосовувати різні прийоми накладання мазків – горизонтально, вертикально, по формі, комбінувати їх. У разі потреби можна виправити малюнок, накладаючи кілька колірних шарів один на одний. Ефекту рельєфності досягають, наносячи густий, майже пастоподібний, шар гуаші на попередній тонкий шар. У колірній палітрі гуашевих наборів є біла фарба – її наносять на темні кольори, висвітлюючи, відбілюючи їх. Контурувати предмети малюнках можна тонким і середнім пензлем, контрастними й на кілька тонів світлішими чи темнішими фарбами.
Кольорові олівці
Олівець – матеріал і водночас інструмент для малювання у вигляді тонкої палички зі спеціальних фарбуючих речовин, оправленої деревом, огорнутої у папір чи в тонку металеву пластину (сангіна, соус). Сучасні графітні олівці виготовляють із домішками спеціальних сортів глини. Малюнок олівцем створюється здебільшого на білому папері лінією (прямою ,хвилястою,ламаною, пунктирною, грубою, тонкою, тощо), крапками, штрихами (вертикальними, горизонтальними, навкісними, комбінованими).
Не варто користуватися гумкою чи розмазувати пальцем штрихи олівця – малюнок стає непривабливим, «затертим».
Фломастери Фломастерами, як і олівцями, зазвичай малюють на білому папері, картоні (можна використати й світлий кольоровий папір чи картон) лініями, штрихами, крапками. Щоб виконати малюнок фломастерами, дитині не треба докладати додаткових зусиль, тому спочатку вона може опановувати техніку малювання фломастерами, а вже потім – олівцями.
Воскові олівці Воскові олівці – інструмент для малювання у вигляді тонкої палички зі спеціальних барвників із домішками воску, стеарину, парафіну. Досить часто в одній роботі поєднують воскові олівці та акварель, досягаючи ефекту чіткими штрихами воскового олівця й барвистими плямами акварелі. Ними користуються так само, як і звичайними олівцями та свічкою. Скажімо, малюють натюрморт восковими олівцями: роблять контури столу й вази на ньому, штрихами показують на предметах тінь. Квіти у вазі малюють уже різними кольорами: пелюстки ромашки – білим, серединку – жовтим, пелюстки волошки – синім, стебла у квітів – різними відтінками зеленого. Потім на палітрі готують акварельні фарби. Пензликом набирають жовтої фарби й покривають нею тло роботи до намальованого столу. Сам стіл фарбують у коричневий колір, а вазу, скажімо, у синій. Колірна гама може залежати від задуму, настрою виконавця тощо.
Свічка Свічкою малюють дивовижні пейзажі, надто зимові, створюють казковий предметний світ, а ще вона може брати участь у цікавих фокусах. Щоб створити зимовий пейзаж, на білому папері свічкою малюють лінію горизонту, дерева,кущі, ялинки, снігові кучугури, сніжинки, місяць тощо. Потім усе тло замальовують акварельними фарбами синього, фіолетового, блакитного кольору. Для проведення фокусу заздалегідь готують реквізит – на білих аркушах паперу малюють свічкою предмет чи композицію і складають їх до теки. Показавши присутнім «чисті» аркуші паперу, беруть із теки один аркуш і пропонують комусь із охочих провести по ньому ватним чи поролоновим тампоном, змоченим у розведеній акварелі, -- на папері проступає восковий малюнок. Художнє обігрування ситуації викличе у дітей і дорослих чудовий настрій, бажання фантазувати.
Вуглик Світлотіньові контрасти і м’які тонові співвідношення передає техніка малювання вугликом. Для малювання використовують вугільні палички (можна аптечне активоване вугілля) та папір розміром А3 із шорсткою поверхнею різних кольорів і тонів – білий, сірий, кремовий, бежевий, коричневий, блакитний абощо. Малювати вугликом слід упевнено, сміливо м’якими й довільними рухами, без зайвого натискування – окреслюють загальну композицію, предмети, а потім заштриховують. Зайві лінії витирають сухим м’яким полотном. Найкраще малювати на тонованому папері, картоні, поєднуючи вуглик із кольоровою крейдою та, місцями, світлими пастельними плямами. Вугільні малюнки слід обов’язково закріпити з пульверизатора спеціальним розчином, розвівши білок одного яйця у півсклянці води. Роблять це у два-три рази, щоб не зіпсувати малюнок.
Кольорова крейда Малювати кольоровою крейдою, як і вугликом, прості узагальнені форми краще на шорсткому, зернистому картоні формату А3. Для малювання тонких ліній, деталей крейду загострюють. Попередньо намічений олівцем малюнок детально проробляють кольоровою крейдою і закріплюють так само, як і малюнки вугликом. Кольоровою крейдою малюють також на дерев’яній чи пластиковій дошці, на дерев’яній чи лінолеумній підлозі, на асфальті, що на ігровому майданчику. Одначе такі малюнки зберігаються недовго.
Пастель Роботи, виконані пастеллю, мають оксамитову поверхню й особливо гарно виглядають на темному тлі. М’які різноколірні палички пастелі, як і вуглик та крейда, не мають дерев’яної оправи. Виготовляючи її, до барвників додають білила, тому вона має ніжні кольори. Малюють пастеллю переважно на тонованому картоні, полотні штрихами, а часом розтушовують, щоб отримати плавні переходи між кольорами. Заувага: працюючи в цій техніці, нічого не слід витирати гумкою. Розпочинаючи малювати, спочатку обмірковують композицію, розміщення предметів та намічають їх простим олівцем. Щоб готові роботи не осипалися (є такий недолік), краще накрити їх оргсклом, склом чи зафіксувати спеціальним закріплювачем.
Розвивальні художні вправи Подані нижче художні вправи допоможуть дошкільнятам оволодіти мистецтвом малювання, різними художніми техніками, прийомами та інструментами.
Ниткографія Ниткографія – техніка отримання зображення на папері або картоні за допомогою нитки. Подаємо приклад організації такої роботи. Мета: розвинути творчу уяву та фантазію дитини; формувати вміння сприймати кольори, образи, створювати образ за допомогою кольорової плями; виховувати естетичний смак. Словник: ниткографія, завиток. Матеріали та обладнання: гуашеві фарби (окрім білої), білий чи пастельних кольорів папір формату А4, пензлі, цупка нитка «Ірис» або бавовняна №10 завдовжки із розмах ліктьової частини руки дитини, серветка для рук, склянка з водою.
Хід ЗАНЯТТЯ
Спочатку діти відгадують загадки:
Золотиста нитка в’ється Але в руки не дається. (Сонячний промінь) *** Кінь стальний, Хвіст лляний. (Голка з ниткою)
Завдання 1
Завдання 2
1. Уважно розглянувши отримане зображення, визначити, на що воно схоже, розпізнати образ певного предмета. 2. Домалювати, доповнити деталями впізнаний образ фломастерами чи пензликом. Виставити виконані роботи для перегляду. Запропонувати дітям скласти розповідь про кольори свого малюнка.
Воскографія
Яскраві кольори на темному тлі мають святковий вигляд, а роботи урочисті та вишукані. Готують цупкий білий та кольоровий папір, картон. Усю площину аркуша ретельно натирають воском, свічкою без пробілів. Потім чорну (кольорову) гуаш змішують із милом (шампунем) і покривають звощене. Дають просохнути. Для продряпування верхнього шару воску використовують загострені палички (дерев’яні зубочистки, шпажки, скріпки, використані стрижні для кулькових ручок тощо).
Проліски Візьміть білий картон, добре натріть воском і покрийте темно-синьою чи фіолетовою гуашево-мильною сумішшю. Дайте фарбі висохнути. Загостреною паличкою спочатку нанесіть контури пролісків. Переконавшись у правильності попереднього розміщення композиції, продряпайте пелюстки квіти, стебло. На восковій кольоровій поверхні можна продряпувати штрихи різної товщини та довжини, щоб намалювати тонкі травинки, шерсть у тварин тощо.
Інструменти мають бути безпечними для здоров’я дитини. Загострений лише один кінець інструмента – робочий.
Воскові малюнки Мета: розвивати творчу уяву, фантазію; формувати вміння сприймати кольори та образи, створювати певний образ, поєднуючи різні матеріали. Обладнання: акварельні фарби, білий папір формату А4, пензлі, воскові олівці або свічка, серветка для рук, склянка з водою. Хід заняття: восковими олівцями можна намалювати натюрморт, пейзаж, предметний чи сюжетний світ – свято ялинки, сніговика, сніжинки, хмаринки, водичку тощо. Перед кожною вправою діти виконують у повітрі вправи для п’ястей рук. Святкове місто На білому аркуші кольоровими восковими олівцями малюють будинки (вікна та світло в них, балкони, дахи штрихують). Пропонують дітям розглянути зображення феєрверку на ілюстраціях, фотознімках, пригадати власні спостереження. Звертають увагу на колірну гаму, форму, розміщення. Визначають, що феєрверкові спалахи добре видно на темному нічному небі. Отже, діти також малюватимуть феєрверк у небі. На площині неба ставлять 4-6 великих цяток – майбутні спалахи феєрверку. Від кожної цятки роблять уривчасті рухи п’ястю руки, а потім – розмашисті ліктьовою частиною руки. Малюнок закінчений, але на світлому денному тлі неба цей феєрверк не дуже яскраво виділяється. Дітям пропонують пригадати, якого кольору нічне небо: воно синього, темно-синього, фіолетового кольорів. Намалювати нічне небо допоможуть акварельні фарби. На пензлик набирають акварелі чи вмочують поролоновий квач у підготовлену палітру й згори донизу, зліва направо суціль покривають фарбою восковий малюнок. Чим більше використано кольорів, тим яскравіший буде малюнок.
Акваріум Робота виконується різними матеріалами і техніками. Запитують дітей, чи є у груповій кімнаті акваріум і якої він форми. Пропонують пригадати, акваріуми яких форм бачили діти, дають розглянути ілюстрації, фотознімки тощо. Звертають увагу на кілька традиційних форм – прямокутну, круглу, квадратну. Кожна дитина обирає собі форму акваріума: якщо вона прямокутна, це може бути аркуш паперу А4; якщо квадратна чи кругла, дитині пропонують порівняти ці фігури і вирізати ножицями потрібну форму. На обраній формі акваріума восковими олівцями малюють воду. Визначають її колір: блакитна, синя, світло-зелена. Відповідно до власного задуму діти добирають кольорові воскові олівці (блакитний, синій, білий, світло-зелений тощо). Малюють умовний схематичний знак води – хвилясті лінії різної амплітуди. Рослини різної форми, що в акваріумі, малюють здебільшого зеленим і темно-зеленим кольорами. Акваріум «наповнюють» водою: на пензлик набирають акварелі (блакитної, синьої, світло-зеленої) або вмочують поролоновий квач у готову палітру й згори донизу та зліва направо покривають фарбою весь малюнок. Акваріумних рибок вирізують із паперу відповідного кольорового забарвлення, характерного для їхнього виду. Можна використовувати звичайний кольоровий папір та барвисті аркуші із журналів. Камінчики також вирізують із паперу. На дні акваріума спочатку розміщують камінці, а потім рибок і наклеюють їх у такій же послідовності.. Готові роботи висушують. Круглі та квадратні акваріуми наклеюють на картонну основу формату А4. Роботи оформлюють у паспарту або в рамку.
Кольорові бульки Мета: розвивати творчу уяву, фантазію; формувати вміння сприймати кольори та образи, створювати художній образ за допомогою кольорової фактурної плями. Обладнання: альбом для малювання чи білий папір формату А4, трубочка для коктейлю, ємкість для мильного розчину, гуаш, пензлі, фломастери, серветка для рук. Готують насичений розчин із рідкого мила та води, й додають до нього гуашеву фарбу бажаної насиченості. Хід заняття: кольоровий мильний розчин наливають у невисокі ємкості до половини. Опускають туди трубочку (до дна) і дмуть у неї. Коли над поверхнею утворяться бульки, виймають трубочку й кладуть на серветку. Потім беруть аркуш білого паперу і прикладають його до бульок так, щоб на папері від них залишився кольоровий відбиток. Пропонують дітям розглянути свій «малюнок» і знайти в ньому схожість із реальними чи казковими образами, предметами, явищами. Пензлем домальовують зображення. Оформлюється виставка робіт, діти діляться враженнями.
Соляні малюнки Мета: розвивати творчу уяву, дрібні м’язи п’ястей рук; формувати вміння сприймати фактуру, кольори та форми, створювати фактурну поверхню за допомогою кам’яної солі. Обладнання: акварельні фарби, білий, кольоровий чи пастельних кольорів папір формату А 4, пензлі, кам’яна сіль, склянка з водою, серветка для рук. Хід заняття: використовують папір для акварелі чи ватман, кухонну кам’яну сіль, акварельні фарби, пензлики. На папері малюють фарбою предмети, які у природі мають фактурну поверхню – огірок, апельсин, лимон, курчатко, жабку, крокодила абощо. Відразу ж беруть у пучки сіль і посипають («солять») намальоване. Сіль, всотавши в себе кольорову фарбу й просохнувши, створює зернистий фактурний ефект. Прилиплу сіль можна струсити, зішкребти, а можна й залишити як є. У пейзажних роботах «оживуть» присипані сіллю пісок, травичка; вода, намальована у такий спосіб, візуально матиме глибину та рух.
Малювання пальцями Мета: розвивати творчу уяву, дрібні м’язи п’ястей рук, дотикову чутливість, координацію рухів; формувати вміння сприймати кольори та форму, створювати образ, малюючи його пальцями. Обладнання: гуашеві фарби, білий, кольоровий чи тонований папір формату А 4, серветка для рук, склянка з водою, картонні квадратики розміром 3х3 см. Хід заняття: малювання пальцями відоме людству здавна, і діти залюбки беруться за нього. Цей процес не лише дарує втіху, а й розвиває п’ястеві м’язи, дотикове та колірне сприйняття. Пальцями особливо двома відразу, малюють однаково вправно «праворукі» та «ліворукі», а в дітей із координаційними порушеннями, із травмами рук, зап’ястя чи пальців швидше відновлюється рухливість уражених органів. Після роботи з фарбою одного кольору пальці миють і витирають серветкою.
Рибка На дібраному для роботи папері попередньо малюють восковими олівцями хвилі води й покривають малюнок аквареллю. Коли він висохне, починають малювати рибку – у цьому процесі поєднуються кілька технік. Щоб утворити тулуб рибки, згинають усі пальці на руці й відставляють убік великий палець. Вмочують його у фарбу, розведену на палітрі, й роблять відбиток на папері. Потім великий палець «ділиться» з мізинцем фарбою – вони «зустрічаються», торкаються одне одного. Пучкою мізинця роблять плямку біля правого кінця відбитка тулуба рибки – це хвіст. Коли намальована у такий спосіб рибка підсохне, паличкою або тичком, умоченим і білу чи синю фарбу, їй домальовують очі.
Равлик Тулуб равлика малюють вказівним пальцем. Набирають ним на палітрі фарби й за годинниковою стрілкою роблять колові рухи. Виводять спіраль угору і легким розмахом руки проводять пальцем згори донизу. Мізинцем малюють голову та ріжки равлика. Краб Діти самі добирають паперове тло, подібне до середовища, де живе краб (морське дно – смарагдове, синє, зелене, піщане тощо). Спочатку великим пальцем малюють тулуб краба. Пальці рук згинають у кулак, а великий відставляють убік, умочують його в підготовлену палітру й роблять на папері відбиток. Потім беруть квадратик картону 3х3 см й занурюють край у фарбу на палітрі. Картон трохи згинають і роблять їм відбитки – ноги краба. Очі крабу «друкують» мізинцем, прикладаючи його до паперу. Коли фарба висохне, домальовують пензликом або фломастером зіниці.
Квітка незабудка Діти самі добирають папір для малювання квітів. Можна попередньо графітним олівцем позначити розміщення композиції. Згинають усі пальці руки, відставляючи мізинець, умочують його у фарбу й роблять пучкою відбиток на папері – це серединка квітки. Тепер настає черга попрацювати вказівному пальцю – всі пальці стуляються в кулак, а вказівний відставлений уперед і готовий до роботи. Вмочують його у палітру і біля серединки квітки роблять відбиток пучки вказівного пальця – намальована перша пелюстка . Рухають пальцем і п’ястю руки навколо серединки квітки, послідовно залишаючи відбитки-пелюстки. Знову всі пальці стуляються в кулак, а мізинець відставлений убік. Вмочують у фарбу на палітрі ребро п’ясті руки й притискають її до голівки намальоване стебло.
Листок горобини (акації, папороті» Вправа на координацію рухів. Робота виконується всіма пальцями обох рук. Добирають папір, готують палітру з гуаші. Вмочують пучку мізинця у фарбу й малюють на папері лінію - середній прожилок листка. Скоординованими рухами обох рук ізнизу прожилки обабіч двічі роблять відбитки великих пальців. Далі до верху прожилка роблять відбитки всіх пальців почергово – по два рази великим, вказівним, середнім, безіменним, мізинцем. Закінчують роботу одним відбитком мізинця вгорі прожилка.
Ялинка Вправа на координацію рухів. Робота виконується всіма пальцями обох рук. Добирають папір готують палітру. Вмочують пучку мізинця у фарбу й малюють на папері лінію – стовбур ялинки. Скоординованими рухами обох рук ліворуч і праворуч від стовбура протягують великі пальці по паперу – малюють нижні гілки ялинки. Далі почергово знизу догори малюють верхні гілки, коротші за попередні, почергово протягуючи пальці – великі, вказівні, середні, безіменні, мізинці. Кожні наступні горішні гілки будуть коротші за попередні, середні – ще коротші, а горішні – найкоротші. Щоб вийшла висока ялинка, кожним пальцем обох рук малюють по дві гілки.
Тюльпан Діти самі добирають папір для малювання квітки. Попередньо слід визначити, якого кольору вона буде, бо від цього залежить вибір кольору паперу як тло. Якщо тюльпан жовтий, тло має бути більш насиченого забарвлення, наприклад: синє, фіолетове, червоне. Якщо тюльпан червоний, то для тла підійдуть усі світлі кольори. Підійде і синій, і фіолетовий, лишень не червоний, що для жовтого тюльпана. Попередньо графітним олівцем позначають розміщення композиції. Малювати починають з пелюсток квітки. Стискають пальці в кулак, відставляють вказівний палець і згинають його. Вмочують зігнуту фалангу вказівного пальця у фарбу й малюють дві пелюстки квітки. Стебло домальовують знайомим способом – ребром п’ясті руки.
Метелик Малюють усіма пальцями обох рук. Визначають бажаний колір метелика й добирають відповідний папір як тло. Насамперед починають малювати тулуб метелика – він складається з двох частин. Грудка – відбиток пучки вказівного пальця, а черевце – його зігнутої фаланги. Верхні крильця – одночасні відбитки великих пальців обох рук обабіч грудки а нижні крильця – відбитки вказівних пальців. Вусики домальовують фломастером або кінчиком пензлика.
Бабка Малюють пальцями обох рук водночас. Визначають бажаний колір бабки й добирають відповідний папір як тло. Найперше малюють тулуб: мізинцем набирають на палітрі розведену фарбу, притискають пучку до паперу (формують голову) й протягують палець десь на 3-4 см. Крильця бабки «друкують» так: усі пальці обох рук стуляються в кулак, а мізинці відставлені вбік. Вмочують у палітря ребра мізинців і водночас притискають їх до тулуба обабіч. Оскільки бабка має дві пари крилець, роблять такі відбитки ще раз. Фломастером чи кінчиком пензля домальовують очі та короткі вусики.
        
/em/uploads/editor/159/39044/sitepage_31/images/p2040096.jpg |
